завантаження...

Адреса:

місто Львів, 79020, вул. Варшавська, 193

Слово «Анонімус» уже давно перейшло у ряд загальних – його часто вживають на позначення користувачів інтернету, які не бажають зайвий раз ділитися своїми особистими даними. Водночас термін «Anonymous» має цілком конкретне значення – так називається міжнародний рух активістів, які відомі низкою скандальних акцій. Сьогодні ми згадаємо найгучніші з них.

Декілька років тому анонімність дозволяла юзерам іміджборда 4chan, не ризикуючи ні обличчям, ні репутацією, висловлювати будь‑які думки – зокрема ті, які відрізнялися від прийнятних у «пристойному суспільстві». «Форчан» став не тільки місцезнаходженням більшості популярних мемів, але і джерелом низки масових акцій, які періодично влаштовували учасники цього анонімного форуму. Масові «набіги» на інші інтернет‑ресурси, тролінг деяких одіозних особистостей в соцмережах і навіть організовані кібератаки – те, чим запам’ятався 4chan у першій половині «нульових». Саме тут і зародилися «Anonymous» – міжнародний рух активістів, або, як їх іще називають, «хактивістів», що фактично не має жодної централізованої структури, і яке ґрунтується хіба на загальній ідеології. До якої, втім, теж є чимало питань.

Журналісти часто називають «Анонімусів» хакерським угрупуванням, що абсолютно неправильно. Узагалі, не варто називати «організацією» субкультуру, яка претендує на звання «анархічного цифрового світового розуму» – вони можуть образитися. Ідеологічно «Anonymous» ближчі з криптоанархістами, ніж з хакерами у сучасному розумінні цього терміна. Це розрізнені групи активістів, які насамперед виступають проти цензури в інтернеті (влада більшості країн тоді піднапружилися) і за вільне поширення контенту (менеджери корпорацій нервово закрутилися в офісних кріслах).

Незважаючи на те, що сам історичний момент появи «Anonymous» достовірно простежити зараз доволі непросто (інтернет‑археологи вважають, що це 2003 рік), зовнішній антураж руху добре відомий кожному. Принаймні маска Гая Фокса з примруженими очима і тонкими вусиками – ще один надзвичайно поширений мем, відомий, мабуть, абсолютно всім. Гай Фокс – реальний персонаж, один з учасників Порохової змови в 1605 році. Не найцікавіша постать: знаменитий насамперед тим, що його зловивили, і він під час тортур здав спільників. У рідній Британії довгі роки вважався негативним героєм, і до цих пір у багатьох англомовних країнах 5 листопада проводиться «Ніч багать», під час якої опудало цього діяча урочисто спалюють. У сучасному вигляді маска Гая Фокса з’явилася завдяки графічній новелі «V – означає вендета», екранізованій у 1980-і роки в США. Герой коміксу, що ховає обличчя за маскою, виступає проти тоталітарного уряду – його особистість до самого кінця залишається загадкою. Це є натяк на те, що будь‑яка людина могла би опинитися на його місці. Ще одним потужним поштовхом до популяризації персонажа стала екранізація коміксу, випущена в 2006 році сестрами‑братами Вачовськими, які раніше подарували світові прекрасну «Матрицю». Кіноепопея «V for Vendetta» завоювала не меншу популярність серед айтішників, ніж пригоди Нео і Трініті, а хлопець у масці для сучасників став втіленням і символом анонімності – потіснивши офіційний логотип “Anonymous”, що мав вигляд костюма зі знаком питання, що чимось нагадує емблему ООН.

За весь час свого існування «Anonymous» прославився багатьма гучними скандалами і вихідками, додавши роботи політикам, правоохоронцям і, звичайно, журналістам. Усе перерахувати – не вистачить об’єму навіть найбільшої енциклопедії, тому згадаймо наймасштабніші і найрезонансніші з них, оминувши менш значущі події.

Проект «Чанологія»

Однією із перших акцій «Anonymous» стала кампанія проти Церкви Саєнтології у США в 2008 році. І без того скандальна організація, яка постійно з’являється у масовій культурі (навіть у другій частині «Fallout» засвітились, не кажучи вже про такі шедеври світового мистецтва, як мультсеріал «South Park») привернула до себе увагу активістів тим, що вимагала прибрати з мережі інтерв’ю з Томом Крузом. Вважаючи це формою цензури, анонімуси вилили свій гнів на організацію Рона Хаббарда: почалися злами сайтів, заклики до уряду США позбавити саєнтологів податкових пільг і вуличні демонстрації по всьому світу. Відмінною особливістю цих акцій, до речі, стали костюми протестуючих – тут і стала в пригоді раніше згадана маска Гая Фокса. Церква Саєнтології оголосила себе жертвою релігійної дискримінації і зазнала серйозних репутаційних та, можливо, навіть фінансових втрат.

Арабська весна

У 2010‑х у різних державах арабського світу прокотилася хвиля протестів, і співтовариство «Anonymous» не залишилося осторонь. Влада Єгипту, напевно, дуже здивувалася, коли в країні ні з того ні з сього посипалися ресурси Міністерства інформації і правлячої Національної демократичної партії. Але ще більше здивувався уряд Сирії, побачивши на сайті власного Міністерства оборони повідомлення про підтримку повстання. У Тунісі ж анонімуси затролили самого президента: після заворушень, які не обійшлися без участі хактивістів, глава держави Бен Алі втік до Саудівської Аравії.

Операція «Розплата»

У тому ж 2010 році у відповідь на чергову спробу прикрити торрент‑трекер «The Pirate Bay» аноніми штурмували сайти Бюро авторського права США, Американської асоціації звукозаписних компаній і особисту сторінку Джина Сіммонса – басиста групи «Kiss». Останній відзначився тим, що в інтерв’ю порівняв піратів з нацистами, закликав правоохоронців влаштовувати облави і конфісковувати майно.

Скандал розгорівся з новою силою, коли в діло втрутилася політика: у 2010 році Джуліана Ассанжа, засновника «WikiLeaks», звинуватили у зґвалтуванні. «Anonymous» побачили в цьому цькування Ассанжа через його діяльність, а, отже, черговий прояв цензури в інтернеті. Каральна рука анонімусів обрушилася на платіжні системи, які заморозили пожертвування для сайту «WikiLeaks» і особисті рахунки його керівника. У нерівному бою впали «PayPal», «VISA», «MasterCard», банк «PostFinance», сайти шведського уряду і прокуратури, особисті сторінки сенатора Джо Лібермана і колишнього губернатора Аляски Сари Пейлін, постраждав навіть адвокат з боку звинувачення.

Ассанжу це, втім, не надто допомогло – розслідування проти нього було припинено тільки в 2017 році після численних судів і апеляцій. І він відразу ж потрапив у нову історію – ось же діяльна особистість!

Операція «Darknet»

У жовтні 2011 року «Anonymous» зламали близько 40 ресурсів, що розповсюджували дитячу порнографію і злили в мережу дані користувачів. Так‑так, можливо, тих самих людей, які колись зробили популярним мем про Педобіра! На жаль, сайти з нелегальним контентом швидко відновили, а популярність деяких із них взагалі в рази збільшилася завдяки ефекту «Барбари Стрейзанд»

2012 рік

2012 рік запам’ятався світові атакою на сайт Європарламенту після підписання Польщею торговельної угоди по боротьбі з контрафактом і перехопленням телеконференції ФСБ і Скотланд‑Ярду, зміст якої було злито в інтернет разом з особистими даними учасників.

Інтерпол відповів арештами активістів в Аргентині, Іспанії, Колумбії і Чилі. За неймовірним збігом обставин саме після цього сайт Міжнародної організації кримінальної поліції приліг відпочити на пів години і потім ще деякий час працював з перебоями

У католицької церкви час від часу теж виникають непорозуміння з її прихожанами – згадати хоча б випадок, пов’язаний із звинуваченням священників у педофілії, через який у 2010 році невідомі зловмисники доповнили плакати із зображенням Папи Римського Бенедикта XVI педобірами. «Anonymous» не могли вічно ігнорувати Ватикан, хоч і зазначили в своєму зверненні, що акція спрямована не проти християнської релігії і вірян, а винятково проти політики католицької церкви, яку анонімуси вважають застарілою. Результатом бурхливої ​​діяльності «Anonymous» у березні 2012 року було виведення з ладу офіційного сайту міста‑держави Ватикан. Двічі…

У тому ж році «Anonymous» вирішили зайнятися проблемами екології та в знак протесту проти нафтових розробок в Арктиці виклали в мережу дані більш ніж 1000 користувачів сайтів компаній «Exxon Mobil», «Shell», «BP», «Газпром» і «Роснафта». Нафту добувати продовжують, але тепер корпорації намагаються краще охороняти власні секрети.

Акція «Aaron Swartz»

Аарон Шварц – американський програміст, співзасновник «Reddit», письменник і хактивіст, посмертно удостоєний премії «Зал слави інтернету». Відстоюючи право на відкриту науку і вільний інтернет, Аарон нелегально, скориставшись локальною мережею Массачусетського технологічного інституту, скачав з бази даних JSTOR (платної цифрової бібліотеки академічних журналів та наукових робіт) більше 4 мільйонів статей і планував розмістити їх у вільному доступі.

Прокуратура США, як виявилося, не поділяла думки активіста – і його було звинувачено за тринадцятьма статтями. Імовірно, Аарон перебував у  депресії – і, не витримавши морального тиску, 11 січня 2013 наклав на себе руки, перебуваючи під домашнім арештом у власній квартирі.

Справа викликала широкий громадський резонанс, відреагували і «Anonymous»: хакери зламали сайт Комісії США з питань виконання покарань, опублікували на головній сторінці повідомлення, що «США перегнули палицю» і погрожували викласти в мережу здобуту інформацію. Втім, закінчилася справа фактично нічим – реального зливу не було, розслідування забуксувало, а пропозиції активістів про поправки до законів так і залишилися пропозиціями …

Операція «Ізраїль»

Конфлікт Ізраїлю з Палестиною привернув увагу «Anonymous» у 2013 році після погроз Ізраїлю перекрити телекомунікаційні зв’язки «Сектора газу» із зовнішнім світом. На думку анонімів, тут Ізраїль «перейшов усі межі» – і в твітері з’явилося повідомлення з погрозою «стерти країну з інтернету».

7 квітня атаці хакерів піддалися 87 сайтів, враховуючи сторінки Міністерства оборони, Міністерства освіти і великих ізраїльських банків. Частина з них стала недоступна, а на деяких були розміщені матеріали на підтримку «ХАМАС» і довідник для палестинців з інструкціями, як відновлювати зв’язок у разі відключення телефонії. Мабуть, це один з найяскравіших прикладів ідеології «Anonymous»: воюйте там собі на здоров’я, але інтернет не чіпайте!

Операція «Париж»

У 2015 році в Парижі відбулася низка терактів і нападів, відповідальність за які взяло на себе терористичне угрупування «Ісламська держава». Всього‑на‑всього через кілька годин в інтернеті з’явився ролик, де анонім в масці Гая Фокса оголошує терористам кібервійну.

У відповідь ІГ обізвали активістів ідіотами, але поширили через мережу інструкцію з порадами, як уникнути кібератак: наприклад, не розмовляти в месенджерах з незнайомими і не відкривати листи з невідомих адрес.

ІГ дуже вразливі до атак в мережі. А за словами «Anonymous», за час діяльності хактивістами їм вдалося заблокувати близько 150 різних сайтів, які пов’язані з цією організацією, видалити кілька тисяч пропагандистських роликів, а також викласти у відкритий доступ список користувачів твітера, які, можливо, пов’язані з терористами або симпатизують їм.

Сучасність

Останнім часом про нові акції «Anonymous» можна почути нечасто. Інтернет вже не той: усе більше країн приймають закони, які контролюють дії користувачів мережі, хактивістів звинувачують, штрафують, особливо везучі отримують реальні тюремні терміни. Але не можна сказати, що анонімуси зникли зовсім.

У 2020 році «Anonymous» зламали сайт ООН і розмістили на ньому сторінку Тайваню, яка, бідолаха, не має свого представника в цій організації ось уже з 1971 року. Дональд Трамп удостоївся уваги хакерів через пов’язаний з ним сексуальний скандал, втім, без особливого результату. А засновник компанії «Tesla» Ілон Маск отримав погрози через свій вплив на курс криптовалют – на які традиційно відповів у своєму твітері в дусі кота Леопольда закликом жити дружно.

Рух «BLM» хактивісти зачепили дотично: після смерті Джорджа Флойда в мережі були розміщені погрози на адресу поліції Міннеаполіса, їх звинувачували в жорстокості і корупції. Дісталося сайтам поліцейського департаменту і мерії, але наступного дня їхня робота була відновлена ​​в штатному режимі. Крім того, загрози розміщувалися з приватних акаунтів в соціальних мережах, які, можливо, взагалі ніяк не пов’язані з «Anonymous».

Епілог

Посилення боротьби з кіберзлочинністю і протестними рухами в усьому світі не могли не відбитися на «Anonymous» – в останні роки гучні акції руху потроху зійшли нанівець, а новинні стрічки заповнили повідомлення про події, пов’язані з діяльністю різних хакерських угруповань. Але хакери – це не хактивісти, насамперед вони переслідують комерційні цілі, коли ж «Anonymous» боролися за «свободу, рівність і братерство», тобто за все хороше і проти всього поганого. Як кажуть, у нас пропав дух авантюризму, ми перестали лазити у вікна до президентів Тунісу… Однак анонімуси нікуди не зникли – вони продовжують з’являтися в мережі, спілкуватися в месенджерах і відзначатися в соцмережах. Просто вони знизили активність і зачаїлися. Можливо – до пори до часу…